alyona alyona - Мамо

В моїй голові новий кінофільм І його номіновано у Каннах (у Каннах) Квіту так, ніби у венах морфін Там ти — така бездоганна (бездоганна) Знаєш, стільки було сказано до За повтор оголошена догана (догана) Моя золота, вічно молода Ти, ти така бездоганна Я пам’ятаю обійми твої Я їх бачила вчора у сні Мама Сиві колиски в твої голові Але карі очі завжди ясні Мама І серед людей я б була ніде Від твої грудей все тепло іде Мама Знаю це світ ще врятує любов Але поки я знов скажу тобі Мамо, я дякую, дякую, дякую Дяка за все і хочеться плакати Я цим віддякую Знаю, та ти не нервуй Доня твоя переверне цю гру Ми різні (різні, різні, різні…) Із тіста одного не звариш сім страв І дійсно — нерви залізні (залізні) Кидало життя через радість і страх Коли поруч, то ми ніби сестри Коли ні, то серце знає, хто завжди чекає Ранила так глибоко словами І ці чорні плями, в кармі Пробач мене, мамо З ким би не була і скільки часу Я зникала часто Я як суцільна проблема Все моє поділено на грані В будь-якому стані Я поверталась до тебе Зараз все давним давно інакше Типу: Будні набувають образ лакшері, тріпу Поруч завжди купа цих стере-о-ти-пів Яблуко від яблуні Знаєш, та нехай мені кажуть це часто Повітря в борошно Вони сліпі, мамо В їх серці порожньо Вони не навчені Зрозуміють згодом Знаєш чудово це Дивишся в воду і прикладом Ніби персонаж із казки Ти розділяєш білі Бачиш їх наскрізь Знаєш, що все так заплутно, мамо Подаруй світло їм з власного храму Просвіти голови й душі блукаючі Як ми жилі й досі сліпо не каючись Риба об лід, заблукали у млі Діти твої, тобто діти Землі Я є ким я є і ти є ким ти є Цим завдячую тобі, мамо (мамо) Хто коріння своє забувати дає В того першого кинуть камінь Я є ким я є і ти є ким ти є Цим завдячую тобі, мамо (мамо) Хто коріння своє забувати дає В того першого кинуть камінь