Jamala - 545

5:45. Спиш? - Не сплю 5:45. Спиш? - Не сплю Думаєш? Думаю Важко сприймати - так чи ні Знову сиджу в темряві Думаєш? Думаю Пробач мене, хоч як мене простити І є - як є, я маю із цим жити Пробач мене, нам разом не злетіти І є - як є, я маю із цим жити Пробач мене, хоч як мене простити І є - як є, я маю із цим жити Пробач мене, хоч як мене простити... Поруч зі мною йшла зима В білих снігах танула Думаю Згадую Пробач мене, хоч як мене простити І є - як є, я маю із цим жити Пробач мене, нам разом не злетіти І є - як є, я маю із цим жити Пробач мене, хоч як мене простити І є - як є, я маю із цим жити Пробач мене, хоч як мене простити... Я стою серед міста, заплакані очі, губами ловлю слова Минуле, майбутнє, я більше не хочу, не знаю, чи я жива Як дитина ховаюсь в дротах телефонних, в чужих чорно-білих снах Залишусь або зникну, проте не змінити нічого Блек-аут у серці, загиблі девайси, до тебе немає мостів Мереж порожнеча, і не сподівайся, що в полум'ï хтось вцілів Вже не бачу обличчя, не чую твій подих, і треба піти до злив Проте, пробач... Пробач мене, хоч як мене простити І є - як є, я маю із цим жити Пробач мене, нам разом не злетіти І є - як є, я маю із цим жити Пробач мене, хоч як мене простити І є - як є, я маю із цим жити Пробач мене, хоч як мене простити...